| Категорії розділу |
|
Третє око. (THE THIRD EYE), 1956р. [19]
|
|
Доктор з Лхаси. (DOCTOR FROM LHASA), 1959р. [12]
|
|
Історія Рампи. (THE RAMPA STORY), 1960р. [0]
|
|
Печери древніх. (THE CAVE OF THE ANCIENTS), 1963р. [0]
|
|
Життя з ламою. (LIVING WITH THE LAMA), 1964р. [0]
|
|
Мудрість древніх. (WISDOM OF THE ANCIENTS), 1965р. [0]
|
|
Ти вічний. (YOU FOREVER), 1965р. [0]
|
|
Шафранна мантія. (THE SAFRON ROBE), 1966р. [0]
|
|
Глави життя. (CHAPTERS OF LIFE), 1967р. [0]
|
|
За межами 1/10. (BEYOND THE TENTH), 1969р. [0]
|
|
Тибетський мудрець. (AVIVANDO LA LLAMA), 1970р. [0]
|
|
Три життя. (THREE LIVES), 1970 р. [0]
|
|
Запалити вогонь. Глави з книги. (FEEDING THE FLAME), 1971р. [0]
|
|
Відлюдник. (THE HERMIT), 1971р. [0]
|
|
13 свічка. (THE THIRTEEN CANDLE), 1972р. [0]
|
|
Вогонь Свічки. (CANDLELIGHT), 1973р. [0]
|
|
Сутінки. (TWILIGHT), 1975р. [0]
|
|
Мій візит на Венеру. (My VISIT TO VENUS) [0]
|
|
Вислови [1]
|
|
Зображення [2]
|
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Календар |
| « Грудень 2025 » |
| Пн |
Вт |
Ср |
Чт |
Пт |
Сб |
Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | | 29 | 30 | 31 | |
|
Головна » Третє око. (THE THIRD EYE), 1956р.
Вранці в понеділок лама Мінгьяр Дондуп повідомив мені, що наш візит до Поталь призначений на кінець тижня. - Треба нам з тобою провести репетицію, - сказав він. - Ми повинні виглядати бездоганно. Біля нашого класу була невеличка каплиця, в якій стояла статуя Далай-лами в натуральну величину. - Дивися уважно, Лобсанг, і роби, як я, - сказав лама Мінгьяр Дондуп. - Ти входиш ось так, опустивши очі, підходиш до Далай-лами і зупиняєшся ось тут, в півтора метрах від нього. У знак вітання висовує язик і опускаєшся на коліна. Тепер дивися уважно: руки кладеш ось так і вклоняєшся - раз, дв
...
Читати далі »
|
Настав день мого народження. На цей день мене звільнили від занять і служб. За сніданком лама Мінгьяр Дондуп сказав мені: - Відпочинь гарненько, Лобсанг, а ввечері ми за тобою прийдемо. Як приємно ліниво валятися на сонці! Внизу виблискують дахи Потали. Позаду мене переливаються блакитні води Норбу Лінга - Жем ¬ чужного Сада, манять покататися на обтягнутою шкірою човні. Я з інте ¬ сом спостерігав, як група торговців переправлялася на поромі через Джічу. До чого ж швидко пролетів день ... Сонце сідало, наближався вечір. Мене привели в кімнату, від ¬ куди вже не дозволялося виходит
...
Читати далі »
|
Минуло два тижні. Опіки на тілі майже загоїлися; нога ще боліла, але поступово її стан поліпшувався. Я запитав, чи можу я следо ¬ вати звичайному розпорядку дня; мені хотілося хоча б трохи подви ¬ гаться. Я отримав цей дозвіл, а також мені дозволено було або сидіти в будь-якій позі, або лежати на животі - як мені було зручніше. Всі тибетці сидять схрестивши ноги - в позі лотоса. Моя покалічена нога абсолютно виключала цю позу. У перший же день, коли я знову опинився серед товаришів, нас послали на кухню. Мені доручили грифельну дошку, на якій вівся облік мішків із смаженою ячменем. Ячмінь розсипали на паруючі від жару кам'яні плити. Злощасний котел, про який я обпікся, стояв під ними
...
Читати далі »
|
Наш «день» в Шакпорі починався опівночі. По звуках труб, зведених ¬ щавшім опівночі і відлунює у всіх закутках, ми вставали, вирівнювали, напівсонні, наші постільні подушки, отис ¬ кивали у темряві свої сукні. Ми спали голими, як це зазвичай прак ¬ тікуется в Тибеті, де удавана скромність не в пошані. Одягнувшись і заснув за пазуху нехитрий скарб - «все своє несучи з собою», - ми з пекельним гуркотом спускалися по сходах; що й казати - гарний настрій і бадьорий настрій в таку годину рідко кого відвідуючи ¬ ет. Одна з наших заповідей говорить: «Краще мирно спати, ніж сидіти в позі Будди й молитися в гніві». З цього приводу я часто запитував: чому наші душі не залишають у спокої? Ці опівнічні пильнування при ¬ водять мене в лють! Але ніхт
...
Читати далі »
|
Дорога вела прямо до монастиря Шакпорі - «Храму Медицини». Так, ця школа славилася своєю строгістю! Я прокрокував не одну милю під все більш палючим сонцем. Біля воріт, що відкривають внутрішній двір монастиря, я зустрівся з двома маль ¬ чікамі, що прийшли сюди з тією ж метою, що і я. Ми деякий час насторожено вивчали один одного і, мабуть, не дуже один одному сподобалися. Але так чи інакше, становище змушувало нас бути доста ¬ точно товариськими. Спочатку ми боязко постукали. Жодної відповіді. Потім один з хлопчиків підняв великий камінь і почав бити ним по воро ¬ там. Такий гуркіт не міг не привернути уваги. З'явився монах з палиц
...
Читати далі »
|
У будинку все ще панувало велике пожвавлення. Чай лився рікою, веселі гості, немов схаменувшись, поспішали розправитися з їжею до настання ночі. Всі кімнати виявилися зайнятими, і мені ніде було навіть прилягти. Коротя час, я понуро блукав по двору, штовхаючи камінчики і все, що потрапляло під ногу. Кінець дня виявився безрадісним. Нік ¬ то не звертав на мене жодної уваги: гості втомилися і були слиш ¬ ком щасливі, слуги втомилися і були занадто знервовані, нікому не було діла до мене. - У коней і то більше співчуття, - пробурчав я про себе і пішов спати до коней. У стайні було тепло, приємно пахло свіже м'яке сіно, але я дов
...
Читати далі »
|
Ай, Юлджі, ти мені вирвеш все волосся! Постій же! Ти хочеш, щоб я став лисий, як чернець? - Тихіше, Тьюзді Лобсанг. Твоя коса повинна бути прямою і добре умащения, інакше твоя високоповажна мати спустить з мене шкуру. - Чи не можна обережніше, Юлджі? Ти ж мені шию зміниш. - Нічого, потерпи. Я і так поспішаю. Я сидів на землі, а здоровенний слуга возився з моєю косою, вхопившись за неї, як за дверну ручку. Нарешті ця жахлива штука стала дибки, як змерзлися шкура яка, зате блищала, немов місячна дорож ¬ ка на чистому озері.
...
Читати далі »
|
- Ех ти! У чотири роки не можеш втриматися в сідлі! Коли ж ти станеш справжнім чоловіком? І що скаже твій достойний батько? Старий Тзу в серцях витягнув хлистом поні - заодно дісталося і невдалому наїзникові - і сплюнув на землю. Роззолочену купола і даху Потали іскрилися в променях яскравого сонця. Ближче розкинулося живе блакитне озеро Зміїного Замку, ліг ¬ кою брижами видаючи місця, де гралися водоплавні птахи. Вдалині по кам'янистій гірській стежці тяглися покидающие Лхасу люди; звідти чути було удари і гучні крики, якими погоничі подбадрі ¬ вали повільних яків. Десь зовсім близько час від часу співроб-сало повітря низька «бмммн
...
Читати далі »
|
Лобсанг Рампа, Третє око. Пер. з англ. - К.: «Софія», 2000. - 192 с. Необхідність зробити новий переклад «Третього ока», однієї з найвідоміших у світі книг, піднесла нам абсолютно несподіваний подарунок. Перед вами - новий повний переклад книги, очевидно, не можливий в радянські часи з цензурних міркувань. Зовсім невеликі, але часті купюри в колишньому виданні зробили книгу незрівнянно бідніше. Усім, хто з давніх пір любить цю книгу, неодмінно варто прочитати її в новому виданні.
| |
|
