Бути може, читачеві цікаво буде дізнатися деякі особливості нашого світосприйняття. Наша релігія - це різновид буддизму, але у неї немає своєї назви. Для нас вона - просто Релігія. Ми називаємо «своїми» тих, хто поділяє нашу віру, і «чужими» всіх інших. Найбільш близьке і відоме на Заході слово, яким можна визначити нашу релігію, - ламаїзм. Ламаїзм відрізняється від буддизму тим, що грунтується на на ¬ дежда і вірі в майбутнє, в той час як в основі буддизму, за нашими поняттями, лежать відчай і безнадія. Ми не віримо в существова ¬ ня всемогутнього батька, який спостерігає за всім світом і всіх обер ¬ гает. Багато досвідчені фахівці робили спроби тлумачити нашу релігію. Переважна більшість їх зраджували її анафемі, оскільки власна віра робила їх сліпими і вони критикували все, що не співпадало з їх точкою зору. Деякі навіть називали нашу віру «сатанинської», тому що наші звичаї здавалися їм дивними і далекими. Багато європейців формували свою думку або на основі усних бувальщин і небилиць, або на основі написаного своїми ж сог ¬ ражданамі. І лише незначній меншості з них, ймовірно, при ¬ ходилось вивчати нашу релігію, і то протягом декількох днів, після чого вони знаходили впевненість, що здатні зрозуміти все і писати книги про все, трактуючи і пояснюючи по-своєму те, що змогли відкрити і зрозуміти самі утворені з наших мудреців ціною великої праці і розд ¬ мий протягом всього життя. Уявіть собі на хвилинку якогось «освіченого» буддиста або індуїста, погортати годинку-другу Біблію і готового пояснити всі тонкощі християнського вчення! Жоден з подібних «фахівців» з ламаїзму не пожив у ламаїстському монастирі в якості ченця, починаючи з дитячого віку, не вивчив досконально наші Священні книги. Вони ретельно зберігаються у нас і не потрапляють до рук тих, хто бажає знайти дешеве порятунок швидким і легким шляхом. Ті, хто шукає розради в певному ритуалі або в якій-небудь формі самовнуше ¬ ня, можуть отримати таку книгу, якщо вона дійсно здатна їм допомогти. Але вони не осягають Внутрішньої Реальності - для них це тільки дитячі ілюзії. Деякі втішають себе: ось, ми здійснюємо гріх за гріхом, але, коли докори сумління стануть занадто сильними, ми підемо в найближчий храм, принесемо гарні підношення, і боги тут же відпустять нам всі гріхи і всі пробачать. І можна буде грішити знову. Дійсно, є Бог, є Вища Сутність. І не так важливо, яке ім'я ви дасте Йому. Бог - це реальність. Тибетці, які добре вивчили істинне вчення Будди, ніколи не просять ні прощення, ні милості, вони просять тільки справедливості. Вища істота, будучи в той же час вищим вираженням Справед ¬ ливості, не може явити милість одному і відмовити в ній іншому - це значило б заперечення самого принципу справедливості. Вимолювати прощення або милість, обіцяючи натомість золото в разі прийняття молить ¬ ви, - чи не буде це означати, що молитва йде тим вище, чим дорожче підношення, що Бог бідний і його можна підкупити? Людина може явити милість людині, але тільки в рідкісних випадках; Вища Сутність може явити тільки справедливість. Наші душі безсмертні. Наша молитва «Ом! Мані Падме Хум! », Накреслена вище, буквально перекладається:« Вітаю Скарби Лотоса! »Але ми по ¬ нима це набагато глибше:« Вітаю над-Я Людини! »Смерті немає. Як ми знімаємо з себе одяг з настанням вечора, так і душа звільняється від тіла під час сну. Як ми викидаємо старі ізно ¬ рукції одягу, так і душа надходить зі старим, одряхлілим тілом. Смерть - це народження. Померти - значить народитися в іншому житті. Душа людини вічна. Фізичне тіло служить одягом, в якій тимчасово мешкає душа. Вибір фізичного тіла визначається завданням, кото ¬ рую душа повинна виконати, перебуваючи на землі. Зовнішні дані фі-зического тіла не грають ролі. Вся суть полягає в душі. Великий пророк може народитися бідняком - а як ще він зможе краще пізнати ступінь людського милосердя? Той, хто прожив попереднє життя в гріху, може народитися багачем - чи буде він і в цьому випадку здійснювати колишні помилки, якщо вже немає тієї убогості, яка штовхала його до злочинів? Під «Колесом Життя» ми розуміємо цикл: народження - життя - смерть - повернення в духовний стан і, через певний час, відродження при різних умовах і обставинах. Що це за умови і обставини? Людина може страждати все своє життя на землі, але це зовсім не означає, що його попереднє життя була непра ¬ ведной. Переживання і страждання можуть послужити кращим і швидше-шим засобом для розуміння певних речей. Не чиїсь расска ¬ зи, а особистий досвід людини - кращий його вчитель! Людина, зробивши ¬ ший самогубство, може бути повернутий на землю доживати свої роки, але звідси не випливає, що, наприклад, всі люди, які померли в моло ¬ дости або дитинстві, - самогубці. «Колесо Жизни» - одне для всіх: для жебраків і багатих, чоловіків і жінок, людей, дихаючих здоров'ям, і немічних, білих і кольорових. Звичайно, «Колесо Жизни» - це символ, але символ достатньо серйозний для всіх тих, у кого не вистачило часу зайнятися вивченням цих проблем. Неможливо в одній або двох розділах представити концепцію нашої віри. «Канджур» - тибетський свящ ¬ ве Письмо - включає в себе більше ста книг, але і вони не повністю розкривають весь предмет. Є у нас й інші книги, про які знають тільки Присвячені і які зберігаються в монастирях, ізольований ¬ них від решти світу. З давніх часів східні люди знали про існування оккуль ¬ вольтних сил і законів, як знали й те, що ці сили і закони природні. Наші вчені ніколи не заперечували їх на тій підставі, що, мовляв, їх не можна зважити або перевірити на дію кислот. Навпаки, вони ста ¬ ралісь осягнути їх і навчитися ними користуватися і керувати. Напри ¬ мір, їх не стільки привертав сам механізм ясновидіння, скільки його результати. Багато хто не вірить у реальність ясновидіння: спробуйте переконати сліпого від народження, що люди бачать. Він буде вважати, що бачення неможливо, так як сам він ніколи не бачив. Як довести сле ¬ пому, що можна бачити предмети на відстані, не вступаючи з ними ні в якій контакт? (Адже сліпий повинен обов'язково обмацати предмет.) Тіло людини купається в багатобарвної аурі. Досвідчені фахівці по інтенсивності її світіння, яскравості фарб можуть визначити состо ¬ яніе здоров'я людини, судити про його характер і рівні розвитку. Аура - це радіація внутрішньої життєвої сили, світлового потоку від его, або душі. Голова людини оточена світловим німбом, похідним тієї ж сили. Після смерті світло затухає: душа покидає тіло і тримає шлях до нової фази свого існування. Вона стає тінню і як би пливе - грубий удар смерті, при якому вона вивільняється з фізичного тіла, глушить її. Можливо, в перші хвилини вона не зовсім чітко розуміє, що з нею відбувається. Ось чому лами присутні при смерті і напуття вмираючих, пояснюючи, які наступні ступені вони повинні пройти. В іншому випадку душа мо ¬ жет залишитися пов'язаної із землею тілесними бажаннями. Завдання священ ¬ ників - розірвати ці зв'язки. У нас досить часто проводилися служби, які повинні були допомогти покійним душам знайти правильний шлях. Тибет не випробовується ¬ вають ніякого страху перед смертю, і все ж певні предост ¬ рожності полегшують перехід душі із земного життя в іншу. Душі покійних необхідно направляти за визначеним маршрутом, ру ¬ ководя їх свідомістю. Служби відправляються в спеціальному храмі в присутності 300 ченців. У центрі храму, в колі обличчям до обличчя, Восс ¬ дає група з чотирьох-п'яти лам-телепатів. Під співи ченців, якими керує отець-настоятель, вони встановлюють і підтримай ¬ вають телепатичний зв'язок з блукаючої душею. Тибетські молитви неможливо передати жодним перекладом, але все ж я спробую дати читачеві деяке уявлення про них: - Слухайте голоси наших душ, ви всі, хто блукає без допомоги за межею землі! Живі і мертві живуть у різних світах. Де можна побачити обличчя мертвих? Де можна почути їхні голоси? Ми запалюємо перші палички ладану; нехай волає вона до заблуканої душі і вказує їй шлях. - Слухайте голоси наших душ, ви всі, хто блукає без допомоги! Гори тягнуться до небес, але не чути ні звуку. Легкий вітер рябить воду, і розпускаються квіти. Птахи не відлітають при вашому прибли ¬ женні. Не можуть птиці бачити вас, не можуть знати про вашій присутності. Ми запалюємо другий паличку ладану; нехай волає вона до заблуканої душі і вказує їй шлях. - Слухайте голоси наших душ, ви всі, хто блукає! Цей світ - світ ілюзій. Життя - не що інше, як сон. Все народжене повинне померти. Тільки дорога Будди веде до вічного життя. Запалюється третій паличка ладану; нехай волає вона до заблуканої душі і вказує їй шлях. - Слухайте голоси наших душ, ви всі, сильні світу цього, царів ¬ рілі в горах і над річками! Ваше царювання тривало мить, а стогони ваших народів ніколи не припинялися. Потоки крові розмі ¬ вають землю, а від стогонів пригноблених тремтить листя. Запалюється четвер ¬ тая паличка ладану; нехай волає вона до тіней королів і диктаторів і вказує їм шлях. - Слухайте голоси наших душ, ви всі, воїни, вторгалися в чужі країни, калічити й убивати! Де тепер ваші армії? Земля стогне, і травами заростають поля битв. Запалюється п'ятий паличка лада ¬ на; нехай волає вона до самотніх тіням полководців і правителів і вказує їм шлях. - Слухайте голоси наших душ, ви всі, митці й учені, посвя ¬ тівшіе свої життя малюванню і писанню книг! Марно напружували ви зір, марно мордували фарби і чорнило. Ви абсолютно забуті, і вашим душам належить знову та ж дорога. Запалюється шоста паличка ладану; нехай волає вона до тіней художників і письменників і вказує їм шлях. - Слухайте голоси наших душ, ви, прекрасні діви і благородні жінки, чию молодість можна порівняти зі свіжим весняним ранком. Після обіймів коханих серця занепадають. Приходить осінь, її сме ¬ вується зима. Дерева засинають, квіти в'януть, і від краси залишаються тільки скелети. Запалюється сьома паличка ладану; нехай волає вона до тіней дів і благородних жінок, нехай вказує їм дорогу від пут цього світу. - Слухайте голоси наших душ, ви всі, жебраки і злодії, і ви, совер ¬ шівшіе злочини проти своїх близьких і не знаходять тепер собі пристановища і спокою! Ваші душі блукають без допомоги друга, і немає справедливості всередині вас. Запалюється восьма паличка ладану; нехай волає вона до душ грішників, поневіряються на самоті. - Слухайте голоси наших душ, ви всі, блудниці, розпусниці ночі, ви, вовлекавшие в гріховний зв'язок чоловіків і блукаючі зараз в царстві тіней! Запалюється дев'ятий паличка ладану; нехай волає вона до тіней блудниць, нехай вкаже їм шлях і допоможе розірвати їх колишні зв'язки і звільнитися.
У важкому хмарі ладану за позолоченими статуями танцюють жи ¬ ші тіні від нестійкого світла масляних ламп. Напруга наростає. Зосереджені монахи-телепати з усіх сил намагаються підтримати контакт з тими, хто покинув цей світ, не звільнившись від земних уподобань. Ченці в червоно-коричневих сукнях сидять поруч, один проти одного, підносячи молитви. Невидимі барабани відбивають ритм челове ¬ тичного серця. У всьому храмі, немов у живому людському тілі, раз ¬ дається бурчання внутрішніх органів, булькання рідини, шум дихання в легенях ... Церемонія триває: даються настанови покійним ду ¬ шам. Ритми тілесних звуків і шумів міняються, поступово уповільнювався ¬ ються. Нарешті душа покидає тіло: шерех, пригнічений хрип - і тиша. Тиша настає зі смертю. Навіть найменш чутливі з ченців відчувають, що їх оточують тіні інших істот, що ці тіні стовпилися навколо, слухають, чекають. Поступово, у міру телепатії ¬ тичного пояснення і навчання, напруга слабшає, і неспокійні душі відправляються в наступний етап своєї подорожі. Ми твердо віримо, що життя дається нам незліченну кількість разів. Але не тільки на землі. Існують мільйони світів, і в блешні ¬ стве своєму вони населені. Мешканці їх можуть сильно відрізнятися від нас. Можливо, вони на порядок вище нас по розвитку. Ми ніколи не розділяли точку зору, що людина являє собою найбільш роз ¬ виту і благородну гілка еволюції. Ми віримо, що існують більш високі форми цивілізації, де не скидаються атомні бомби. У Тибеті мені доводилося читати книги, в яких йшлося про країн ¬ них літальних машинах, названих «божими колісницями». Лама Мінгьяр Дондуп розповідав мені про ченців, що вступили в телепатічес ¬ кую зв'язок з істотами, які управляли цими колісницями; мона ¬ хи дізналися, що ці істоти спостерігали Землю - судячи з усього, так само, як люди спостерігають в зоопарку небезпечних диких тварин. Багато написано про левітації. Я знаю, що вона можлива, тому що сам не раз був свідком цього явища. Однак левітація вимагає величезної практики. По суті, немає потреби в настільки важкою техніці, коли існують набагато більш легкі - наприклад, астральні шляхо ¬ ходи: вони і простіше, і надійніше. Більшість лам володіють технікою подібних подорожей. І кожен, хто набереться терпіння, може ов-ладеть цим корисним і захоплюючим мистецтвом. Протягом усіх годин земного неспання наша душа (або наше его) укладена у фізичному тілі і без спеціального тренування її не можна відокремити від тіла. Коли ми спимо, відпочиває наше тіло - тільки воно потребує відпочинку. Душа під час сну звільняється з тіла і переходить в царство духу, немов дитина, що повертається після шко ¬ ли ввечері додому. Душа і фізичне тіло пов'язані між собою сереб ¬ ряной ниткою здатної еластично подовжуватися до нескінченності. Поки ця нитка не порвалася, в тілі зберігається життя. З настанням смерті нитка обривається і душа переселяється в світ духу: вона народжується для нового життя, як немовля, коли йому перерізають пуповину, щоб відокремити його від матері. Для новонародженого поява на світ означає кінець життя в утробі матері. Для душі фізична смерть означає народження в духовному, більш вільному світі. Поки людина спить і душа його зв'язана з тілом срібною ниткою, вона в змозі звільнитися і облетіти весь світ. Астральне подорож можна здійснювати і в бадьорий ¬ ціалу стані, але для цього людина повинна пройти спеціальне навчання. Мандри душі і навівають сни. Сни - це враження душі, що передаються безпосередньо через срібну нитку. Коли вони доходять до мозку, мозок їх «раціоналізує», переосмислює. В ду ¬ ховного світі час не існує, оскільки є чисто фізичним поняттям. Наприклад, сни можуть здаватися нам довгими і заплутаний ¬ вими, в той час як насправді вони тривають якусь частку секунди. Будь-який з нас може побачити уві сні людини і розмовляти з ним, нехай той навіть знаходиться за тридев'ять земель, або отримати лист від друзів, родичів. Прокинувшись, ми ще деякий час зна ¬ дімся під враженням від побаченого уві сні і думаємо, що хтось нас згадує. А через кілька днів ми, трохи здивувавшись, Дейсі ¬ твітельно отримуємо звістку від далекого друга або родича. У звичайні-вих людей пам'ять, як правило, не натреновані, тому в снах вони не бачать ніякої логіки, для них сни нерідко перетворюються в кіш ¬ мари. У Тибеті ми часто подорожуємо - я маю на увазі астральні поле ¬ ти, а не левітацію. Астральної технікою у нас володіють досконало. Душа готова покинути тіло, хоча весь час залишається пов'язаної з ним срібною ниткою. Але вона вільна: кожен може літати куди йому заманеться зі швидкістю власної думки. Більшість людей обла ¬ дають здатністю до астральних подорожей. Але тих, хто зважиться зробити його без належної підготовки, швидше за все, очікує шок. Згадайте, як іноді, занурюючись в сон, ви раптово здригаєтеся, ніби від сильного поштовху. Шок пояснюється тим, що душа занадто швидко відокремилася від тіла. У цьому випадку срібна нитка починає судорожно скорочуватися і душа блискавично втягується в свою обо-лочка, тобто в фізичне тіло. Повернення із справжнього астралі ¬ ного подорожі може виявитися ще більш болючим. Душа парить дуже високо над фізичним тілом, як повітряна куля на тросі. І якщо раптом щось, скажімо небудь шум, примушує її з величезною швидкістю возз'єднатися з тілом, то сплячий схоплюється з жахливим відчуттям, ніби він летів у прірву, але вчасно прокинувся. Астральні прогулянки при повному контролі і ясній свідомості дос ¬ тупни майже всім. Необхідна тільки спеціальна тренування. Однак на перших стадіях навчання особливо важливо бути одному, щоб ніхто не міг вас потурбувати або перешкодити вам. Ця книга - не підручник по метафізиці, і я не буду давати вам практичні поради, але все ж повинен підкреслити, що без досвідченого наставника ваші експерименти можуть виявитися вельми неприємними. Оволодіння технікою астральних прогулянок, як правило, серйозної небезпеки не представляє, і все ж існує ризик надмірного емоційного потрясіння при Несвоя ¬ ремінному відділенні душі від тіла і її несвоєчасному возз'єднання з ним. Астральні подорожі категорично протипоказані людям зі слабким серцем.  Символіка тибетських чортенов.
Чорт-це повний символ нашої віри. Ми народжуємося на землі. Протягом всього життя ми піднімаємося або намагаємося піднятися якомога вище по щаблях Досягнення. Нарешті, важко зітхнувши останній подих, ми входимо в царство Ефіру, або Духа. Потім знову народжуємося для отримання нового уроку. Колесо Життя символізує цей Бескінечний цикл: народження - життя - смерть - дух - народження і т. д. Багато надмірно палкі студенти роблять серйозну помилку, при ¬ пісивая нам віру в пекло, яке іноді буває зображений на Колесі. Може бути, якісь темні дикуни і вірять в існування пекла, але тільки не просвітлені представники нашої віри. Невже хрис ¬ Тіан дійсно вірять, що після їх смерті Сатана зі своєю компа-нией приготують їм жаровню і дибу? Або вони сподіваються приєднати ¬ ся до меншості і потрапити в Інші Місця, де в нічних сорочках будуть сидіти на хмарі і навчатися грі на арфі? Ми віруємо, що саме на Землі ми отримуємо уроки, саме на Землі горимо і піддаємося тортурам. «Інші Місця» - це не що інше, як обитель душ, здатних звільнитися від фізичного тіла і зустрі ¬ титься з такими ж вільними істотами. Це не спіритуалізм; це переконаність у тому, що уві сні і після смерті ми можемо подорож-вать в астральних світах. Вищі сфери цих світів носять назву Країни Золотого Світла. Ми переконані, в астралі - після смерті або уві сні - ми можемо зустрічатися з тими, кого любимо, тому що ми з ними перебуваємо в гармонії. І ми не можемо зустріти тих, кого зневажаємо, оскільки презирство викликає дисонанс, а в Країні Золотого Світла дисонанс немислимий. Все це було доведено часом, і доводиться тільки шкодувати, що скептицизм і матеріалізм Заходу не дозволили провести серйозні дослідження можливостей нашої Науки. Досить часто нові ідеї не сприймаються всерйоз, іноді проходить багато часу, перш ніж вони завойовують визнання і право на існування. Це можна сказати про радіо, телефон, телебачення, авіації та багатьох інших речах.
|
